Всім привіт! ❤️ Так сталося, що ми з дітьми на деякий час мусили поїхати з країни, зі мною в цю вимушену подорож зібралася лише одна найсміливіша лялька, тому готуйтеся до 100500 світлинок цієї харизматичної мармизи)))
Знайомтеся - це Тата! ✌🏻👩🏼🦰 Ми її, люблячи, інколи звемо Таською, Тасяндрою)))
Дорога була довга і виснажлива, але це тендітне дівча стійко переносило всі рюкзакові знущання та інколи виривалося назовні, щоб огледіти навколишній світ. Молдова, Румунія, Угорщина, Словаччина і, нарешті, зітхнувши з полегшенням, мала опинилася в Польщі 🤪
Близько двох тижнів Татуська тихенько сиділа насамоті на поличці, пока замилена «мама» з ранку до ночі носилася, наче той кінь, по різних установах, прописуючи та затверджуючи на всіляких паперах наші нові тимчасові права та обов‘язки. Також, нам пощастило зустріти напрочуд добрих та чуйних людей в цій новій незнайомій країні, безмежна їм вдячність без кордонів за турботу, якою нас «обійняли» в прямому сенсі цього слова🙏🏻❤️
Нарешті, діти пішли до школи, справи трохи розрулилися і, як на замовлення, майже в предостанній день зими посипав сніг!🌨️ Як такє пропустити?!😅📸
Тасяндра вперше бачила сніг☺️❄️ Якщо не враховувати міцномінусову температуру, то неможливо було незамилуватися такою красою😍
Традиційно, всі мої ляльки фотографують🤩 В кого б це вони?🤷🏻♀️😅
Довго ми блукали подвір‘ям з Таською, але, як би гарно не було навкруги, навіть попри те, що вся моя фотоувага була присвячена їй, я бачила, що вона почувається самотньо😔 Раптом з кущів донісся дзвінкий гавкіт!😳 І до Тати, яка сіла відпочити, підбігло маленьке цуценя з напрочуд розумними очима!🐶
Цуценятко було без нашийника, а значить нічийне, ще й трусилося від холоду, тому ми з Татусею вирішили забрати його до себе))) Я гадаю, кожен зрозуміє яке легендарне ім‘я ми йому вирішили дати🤩 Так, саме ПАТРОН!)))
Схопили ми малечу в кишеню та бігом додому - кормити та відігрівати)))
Тасяндрині оченята засяяли зовсім по іншому😍
Дякуємо за увагу та за компанію в зимовій прогулянці☃️☺️